Выборы в Украине, Результаты парламентских выборов в Украине, Президентские выборы 2019


http://vibori.co.ua/articles/1/743/otchet-po-rezultatam-dolgosrochnogo-nablyudeniya-za-podgotovkoi-k-vyboram-narodnyh-deputatov-krainy-v-avguste-2012-g/

Версия для печати / Оригинальная версия





Отчет по результатам долгосрочного наблюдения за подготовкой к выборам народных депутатов Украины в августе 2012 г.

РЕЗЮМЕ. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Виборчий процес в Україні розпочався у встановлений Законом строк. ЦВК також було дотримано встановлені Законом строки реєстрації кандидатів у депутати, проведення жеребкування щодо кандидатур до складу окружних виборчих комісій та формування складу виборчих комісій. Загалом, Центральна виборча комісія здійснює свою діяльність прозоро, а суб’єкти виборчого процесу, за окремими винятками, не мають особливих претензій до роботи ЦВК. Переважну більшість актів, які мала прийняти ЦВК для забезпечення реалізації положень Закону „Про вибори народних депутатів України”, було прийнято до початку виборчого процесу, що дозволило Комісії зосередитись на реєстрації кандидатів, представників партій, уповноважених і довірених осіб, спостерігачів.
Діяльність органів місцевої влади з підготовки до парламентських виборів 2012 року загалом заслуговує на критичну оцінку, оскільки далеко не всіма цими органами було прийнято рішення щодо визначення місць для розміщення матеріалів передвиборної агітації. У зв’язку з цим суб’єктам виборчого процесу варто розглянути можливість оскарження бездіяльності відповідних органів місцевої влади у судовому порядку.
Висування кандидатів партіями загалом здійснювалось непрозоро і супроводжувалось численними внутрішньопартійними конфліктами. Праймеріз, проведення яких анонсували окремі партії, фактично звелись до підміни понять, і висування кандидатів здійснювалось під впливом вищого партійного керівництва. Попри запевнення окремих партій у тому, що недоброчесні кандидати не братимуть участь у виборчих перегонах, далеко не всі з них виконали свої обіцянки. Разом з тим, до виборчих списків багатьох партій було включено ряд „нових облич”, що у поєднанні із застосуванням мажоритарної системи відносної більшості може сприяти оновленню персонального складу майбутнього парламенту принаймні на 20-30%.
Згідно з даними ЦВК, загалом до участі у виборах було зареєстровано 5 755 кандидатів у депутати, з них 2 642 кандидати – висунуті у загальнодержавному виборчому окрузі за партійними списками. Оскільки за Законом „Про вибори народних депутатів України” для набуття статусу суб’єкта виборчого процесу партії достатньо висунути лише одного кандидата, відповідний статус було надано 87 партіям. Хоча випадки відмови у реєстрації були досить поширеними, ЦВК відмовляла у реєстрації кандидатів чи скасовувала їх реєстрацію (за поодинокими винятками) цілком обґрунтовано. Основними підставами відмови у реєстрації чи скасування реєстрації кандидатів були оформлення документів з порушенням вимог закону, неподання всіх передбачених законом документів, одночасне балотування у декількох округах та відмова кандидата від балотування.
У перспективі Закон „Про вибори народних депутатів України” варто доповнити положеннями, які: а) визначатимуть порядок обчислення строку постійного проживання на території України; б) прямо передбачатимуть можливість відмови у реєстрації кандидата у разі подання ним документів, оформлених з порушенням вимог Закону.
Хоча виключення з участі у виборчих перегонах окремих лідерів опозиції відповідає вимогам Конституції і Закону „Про вибори народних депутатів України”, виключення впливових політиків з участі у виборах в перспективі може породити сумніви у тому, що вибори були проведені у відповідності до міжнародних стандартів. Недоліки Закону „Про вибори народних депутатів України” та затвердженого ЦВК Порядку проведення жеребкування щодо включення кандидатур до складу окружних виборчих комісій стали однією з причин того, що переважну більшість вакантних посад в окружних комісіях було заповнено представниками маловпливових партій, деякі з яких висунули лише 1 кандидата.
Актуальним питанням залишається забезпечення професіоналізму членів ОВК та їх незалежності від політичних впливів. В перспективі жеребкування щодо включення кандидатур до складу ОВК варто проводити не в розрізі політичних партій, а по кожній окружній виборчій комісії. Актуальною видається і потреба в перегляді визначення поняття суб’єкта виборчого процесу з тим, щоб участь у формуванні ОВК приймала невелика кількість партій.
Законодавчі недоліки в частині формування складу ОВК стали однією з основних причин того, що перші засідання багатьох ОВК не було проведено у встановлений Законом строк. Непідготовленість членів ОВК від невеликих партій до роботи у складі комісій, проживання членів ОВК у віддалених регіонах та інші чинники можуть стати основною причиною змін у складі ОВК. Станом на 30 серпня більші чи менші зміни торкнулися складу 175 окружних виборчих комісій з 225.
Суттєвих змін в агітаційній діяльності суб’єктів виборчого процесу порівняно з попередніми місяцями зафіксовано не було. Занепокоєння викликає зростання кількості випадків тиску на ЗМІ, перешкоджання здійсненню агітації, залучення службовців, студентів та представників релігійних організацій в агітаційну діяльність, „чорного піару”. Виборчі кампанії багатьох партій зводяться виключно до критики своїх політичних опонентів, а не формулювання політичного „порядку денного” на наступні роки. Хоча кількість випадків непрямого підкупу виборців зменшилась, ці випадки все ще є досить поширеними, що заслуговує на критичну оцінку.
До потенційних проблем виборчої кампанії у вересні можна віднести проблеми, пов’язані з „переформатуванням” складу ОВК, формування ДВК з осіб, які не мають достатнього рівня підготовки з питань виборів, порушення строків проведення перших засідань ДВК, розширення сфери застосування адміністративного ресурсу.
Ліберальна норма законодавства про можливість тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси може призвести до масового „політичного туризму” в день виборів, коли десятки, а то й сотні тисяч виборців переміщуватимуться між округами і голосуватимуть на підтримку того чи іншого кандидата. Це не вплине на результати голосування у загальнодержавному окрузі (за партійні списки) і не буде формальним порушенням закону, проте внесе додаткову напругу в роботу ДВК і вплине на результати голосування в „мажоритарних” округах. Принципово, щоб переміщення виборців відбувалося без примусу та впливу на їх волевиявлення.


Прес-служба КВУ

 

Автор: admin от 03.09.2012
Оценка: 





  


Copyright © 2012, Chernenko Ev. Перепечатка материалов только при наличии активной гиперссылки на vibori.co.ua. |


 

CMS Status-X