Русский Выберите язык  Выберите язык

Екс-глава ЦВК: В нас є дільниці, де немає телефону, про які веб-камери можна говорити?

Українська влада планує витратити мільярд гривень для обладнання всіх дільниць на парламентських виборах веб-камерами. Попри те, що грошей в державному бюджеті катастрофічно не вистачає, Центральна виборча комісія виступає різко проти цієї ідеї, а експерти сумніваються в проведенні швидкісного Інтернету по всій країні, Микола Азаров не полишає цю ідею.

5 липня Верховна Рада ухвалила спеціальний закон і дозволила витратити на цей проект 993 мільйони гривень. Хоча відповідний закон ще не підписаний не те, що Президентом, а й спікером, тиждень тому уряд вже створив робочу групу з виконання програми на чолі з Борисом Колесніковим.

Прикладом для українських високопосадовців стала Росія, де на минулих виборах веб-камери поставили в кожній дільниці. Щоправда, користі з них не було жодної – навіть якщо порушення на них були зафіксованими. Зате витратили на цю іграшку аж 28 мільярдів рублів - майже мільярд доларів. Проти подібного марнотратства ще донедавна виступав навіть перший зам глави Партії регіонів Володимир Рибак.

Єдине, про що можна говорити в українських реаліях – на веб-камерах хтось наближений до влади може дуже добре заробити, адже в законі записано, що на закупівлю товарів та послуг зі встановлення камер закон про державні закупівлі не поширюватиметься. Тобто, все відбуватиметься без конкурсу. Вже ходять чутки, що цим займатиметься віднедавна приватна компанія «Укртелеком», яку пов’язують з близькими до президента людьми.

Як це не парадоксально, в України вже є власний невдалий досвід застосування веб-камер на виборах. Цю технологію намагалися впровадити ще на президентських виборах 2004 року, проте, все закінчилось повним провалом. Тоді ж було вирішено, що технологію не має сенсу застосовувати в майбутньому. Але так вже складається, що заради чийогось піару й дерибану бюджетного мільярду Україна вимушена в чергове наступати на ті ж самі граблі.

Про досвід використання веб-камер на президентських виборах 2004 року в інтерв’ю «Главкому» розповів глава Центральної виборчої комісії в 2004-2007 роках Ярослав Давидович, під чиїм керівництвом проводився «третій тур» президентських виборів-2004 та парламентські гонки 2006-го та 2007 років.

Ярославе Васильовичу, влада вирішила витратити мільярд гривень на встановлення на всіх виборчих дільницях країни веб-камери. Відомо, що за вашої роботи в ЦВК подібний досвід вже був. Чим минулого разу закінчилась подібна епопея?

Це було на президентських виборах в 2004 році. Ідея встановити веб-камери на дільницях тоді належала голові ЦВК Сергію Ківалову. Пам’ятаю, що в 2004 році Ківалов саме в Росії побачив камери на виборах. Десь він туди їздив, а потім каже: «Ось, там так все гарно пішло». В той час, дійсно, в Росії з окружними комісіями був відеозв’язок.

Він хотів зробити експеримент і поставити камери на кількох дільницях, щоб можна було бачити, яка там ситуація під час голосування. А також, щоб можна було переговорити з головою комісії. Ми тоді багато на це грошей дали, під експеримент потрапили дільниці в Одеській, Київський, Черкаській і ще кількох областях.

В день голосування оголилися всі недоліки. По-перше, зв'язок був дуже неякісним. По-друге, інформація з веб-камер на дільницях беззмістовна, вона нічого нам не дала: гармидер, іде голосування, люди ходять - нічого не зрозуміло. Ніякого корисного ефекту ми не отримали.

В яку суму обійшовся експеримент?

Наскільки я пам’ятаю, більше мільйона гривень витратили в 2004 році на веб-камери. Ми тих веб-камер накупили стільки, що я їх потім не знав куди їх подіти. Я їх ледь збув Луценку в МВС.

Чи був складений якийсь акт про неефективність цієї технології для контролю за виборами?

Подібного акту не складали. Ми просто збиралися з членами комісії й погоджувалися, що позитивного ефекту від використання веб-камер немає. На наступних виборах в 2006 році ніхто вже навіть не піднімав це питання.

Зараз я не бачу сенсу в веб-камерах на дільницях. Вибори коштують великих грошей – один мільярд і 250 мільйонів гривень. А тут ще мільярд хочуть витратити на веб-камери й відеозв’язок з виборчими дільницями. Погодьтесь, в нашій країні таку суму можна пустити на більш нагальні потреби.

Більше того, в нас ще й телефонного нормального зв’язку з частиною виборчих дільниць Закарпатської та Чернівецької області немає. Там буває, що позичають у військових кабель, щоб встановити зв'язок . Мобільного покриття ж в деяких місцях також немає. Чи варто туди вести веб-камери? Принаймні я цього не розумію.

Як в 2004 році технічно забезпечили Інтернет-зв'язок. Тоді ж і технології були набагато відсталіші, ніж сьогодні…

Тоді на кожну експериментальну дільницю тягнули спеціальний кабель оптоволоконний. Це така робота була важка. Дуже складний процес, наскільки я пам’ятаю, через те воно так дорого й обійшлося. Мені важко уявити, як вони забезпечать швидким Інтернетом всі дільниці, знову будуть тягнути ці кабелі?

В Росії саме так і робили нещодавно, використовуючи оптоволокно…

Отож. Я не розумію, навіщо це. Повторю – в нас є дільниці, де немає телефонного зв’язку, а вони про оптоволокно думають, про такі високі матерії. Треба ж реально дивитись на ситуацію.

Наскільки вам в 2004 році вдавалося за допомогою веб-камер слідкувати за порушеннями на дільницях?

Включили ми камеру, показує нам голосування на дільниці. І що? Там стоїть натовп людей, ходять, щось відбувається. Що це дає? Нічого. Була б там бійка чи щось схоже, але це ж будуть 34 тисячі дільниць, хто їх буде відслідковувати?

Можливо, якось допоможе контролювати підрахунок голосів?

Та ну, на 34 тисячах дільниць? Це ж не серйозно, хто дивитиметься за цим. У нас стояв спеціальний пульт, по черзі включали кожну область й експериментальну дільницю. В режимі он-лайн за всіма вслідкувати не реально. ЦВК цим точно не займається. Добре, надійде інформація, що на якійсь дільниці проблема. Так краще зробити Skype-зв'язок, щоб зв’язатися.

Веб-камерами займався спеціальний відділ ЦВК?

Ні. Ми доручили це робити місцевим зв’язківцям з «Укртелекому». Можливо, і цього разу так буде, у них є хоч якась база в глухій провінції.

Чи могли дані з камер бути доказом в суді чи фігурувати в справі вже після виборів? Це більш практично ніж спостерігати наживо…

Не могли записи з камер бути доказом в суді. Законодавством це не передбачено. Нам десятки касет надсилали з відео порушень разом зі скаргами. Дивились ми їх в ЦВК. Суддя потім подивиться. А що далі? Рішення по них не ухвалюються, судові рішення приймаються на підставі документів.

До вас не було зауважень за нецільове використання коштів?

Власне в тому то й питання. Кабмін дає гроші, парламент ухвалює зміни до закону. Але я не розумію, що скаже Рахункова палата? Згадую, як тоді після виборів 2004 року з мене Рахункова палата крові попила за веб-камери, за нецільове використання коштів. Нам закидали всі ці речі. В нас була стаття витрат – забезпечення зв’язку й телефонізацію. Перевіряльники вважали ці веб-камери на дільницях нецільовим використанням коштів.

Сергій Ківалов тоді визнав неефективність ідеї з веб-камерами?

Важко сказати, якщо потім ми до цього не поверталися, значить потрібного ефекту не отримали. Ми не пропонували вводити в закон подібну норму.


«Главком»

 

Автор: admin от 24.07.2012
Оценка: 





  
 
  




Вы не можете комментировать!

 

 
Печать | Copyright © 2012, Chernenko Ev. Перепечатка материалов только при наличии активной гиперссылки на vibori.co.ua. | | Контакты
CMS Status-X