Передвиборна гонка. І ті, хто жене
|
Спортивні змагання на деякий час витіснили з головних сторінок регіональних інтернет-видань новини політичного характеру, але немає ніяких сумнівів: лише тільки в Донецьку закінчиться футбол, як вся увага громадськості притягнутий змагання іншого роду - передвиборні перегони.
Втім, якщо футбол практично щодня дарує нам інтригу і сенсації, то результати політичних змагань в Донбасі заздалегідь відомі практично всім, хто хоч трохи обізнаний у політичних реаліях регіону. Вибори в Донбасі - найточніша і ємна ілюстрація виразу "Вибори без вибору".Опозиція, у всеукраїнському розумінні цього слова, в регіоні практично відсутня.Боротьбу між собою ведуть кілька місцевих кланів, які представляють Партію регіонів, а також комуністи, по суті, є ще однієї фінансово-промислової угрупованням. Уже сьогодні можна з упевненістю сказати: для регіону прийдешні політичні баталії нічого не вирішать, бо не приведуть до влади людей з принципово новим мисленням, іншим світоглядом і чітким планом дій по оздоровленню економіки регіону. Вибори в Донбасі - це змагання номенклатурників і популістів, роками мусують одні й ті ж питання мови, радянського минулого і дружби з путінською Росією. Хто б з них не переміг, проблем регіону це не вирішить, тому що місцеві проблеми - є саме наслідком багаторічної діяльності номенклатурників і популістів. Незважаючи на серйозне розчарування електорату Партії регіонів у своїх обранцях, альтернативи біло-блакитним в Донбасі так і не виникло. Донецький регіон, де будь-яка опозиційна діяльність довгі роки давилася на пні, в кінцевому рахунку перетворився на політичну резервацію регіоналів, і ділитися своєю владою останнім просто не з ким. Тим виборцям, хто з якихось причин не бажає підтримувати Партію регіонів, не за кого голосувати. Опозиційні партії, що мають прохідні рейтинги в інших областях України, не ведуть у Донбасі практично ніякої діяльності. І якщо партійні списки опозиціонерів ще мають шанс набрати голоси за рахунок активності партій в інших регіонах України, то з мажоритаркою в опонентів влади в Донбасі і зовсім біда. Мажоритарні округи Донеччини були розподілені місцевими регіоналами задовго до старту виборчої кампанії, і майже ніхто не сумнівається в тому, що переможуть в них саме ті кандидати, яким дала на те добро партійна верхівка. Кандидати вже мітять територію білбордами. Не агітують - просто заявляють про себе, розміщуючи власні метрові портрети на рекламних щитах. В умовах монополізації політичного простору Донеччини, електорат не потрібно переконувати віддати голос. Досить позначити свою присутність. На Луганщині в округах з регіоналами швидше за все поборються комуністи. Вони вже заявили про висунення своїх людей з усіх 11 округах області. КПУ традиційно сильна в самому східному регіоні країни, де має чималу підтримку, завдяки тяжкого економічного становища місцевого населення. Крім того, тут ведуть боротьбу протиборчі клани з Партії регіонів. Говорити ж про якусь конкуренцію з боку кандидатів від опозиції в обох донбаських областях не доводиться - в опозиційних партій навіть не вистачає людей, щоб закрити всі округи Донбасу. Схоже, вся інтрига на сході полягає лише в тому, скільки людей прийде на вибори і скільки голосів відбере у регіоналів партійний список КПУ. Втім, враховуючи той факт, що опозиційність «червоних» давно викликає великі питання, інтригою цю сутичку Чужого з Хижаком також назвати складно. Парламентські вибори -2012 напевно не дозволять Донбасу вирішити питання, які зазвичай покликані вирішувати вибори в цивілізованих державах. Головні нещастя регіону - збиткові шахти, дотаційні міста, копанки, корупція, наркоманія, туберкульоз, безробіття - нікуди не зникнуть, тому що ніхто з кандидатів-мажоритарників навіть на словах не пропонує виразної програми по боротьбі з цим злом. Це логічно, тому що люди, під чиїм керівництвом Донбас всі останні роки деградував і біднішала, чи колись стануть ефективними управлінцями. Чиновники, десятиліттями знищували заводи і шахти, швидше за все знають, як ефективно знищувати заводи і шахти, але навряд чи можуть бути фахівцями в області творення. Парламентські вибори - 2012 потрібні не жителям Донбасу, і навіть не опозиції, якій на сході Україні немає, а внутрішньопартійним угрупованням і кланам в Партії регіонів, які борються один з одним за сфери впливу в шахтарському краї. Місцевих виборів найбільше підходить слоган "Хто б тут не виграв - Україна програє". І Донбас програє разом з нею. Найбільш показовою ілюстрацією відбуваються тут процесів є передвиборні бої екс-регіонала Сергія Шахова з угрупованням Олександра Єфремова за один з мажоритарних виборчих округів. У боротьбі між собою структури двох конфліктуючих кандидатів вдаються до найрізноманітніших методів - чорного піару, підкупу виборців і навіть каральним акціям людей у формі. Ситуація показова тим, що про політичні розбіжності мова в даному випадку не йдеться. Обидва кандидати Донбасу, як любить говорити Єфремов, «по нутру свої», проте ж зчепилися так хвацько, наче, щонайменше, представляють «помаранчевих» і «біло-блакитних». Опальний екс-регіонал Шахов збирався йти в Раду по мажоритарці в Стаханові, яким керує ставленик бізнесмена Юрій Борисов, та не тут то було. Дізнавшись про плани опонента, команда Єфремова показала чудеса спритності і просто скасувала незручний Стахановський мажоритарний округ, розділивши його між трьома сусідніми.Шахов від своїх планів не відмовився, і пішов в атаку. На початку травня кандидат у нардепи щедро роздавав людям похилого віку продуктові набори, розуміючи, що на тлі загальної апатії та небажання брати участь в регіональних кланових розборках, підкуп громадян - єдиний спосіб порушити в них хоч якийсь інтерес до виборів. «Ефремовци» у відповідь стали вставляти Шахову палиці в колеса за допомогою адмінресурсу. Це відео було знято командою Шахова в Первомайську. Після зустрічі з виборцями в одному з дворів, у справу несподівано втрутилися співробітники міліції, що перекрили автомобілю Шахова дорогу. Кандидата під надуманим приводом запросили проїхати у відділення. На відео помітно, що дільничний не знає законів, але змушений виконувати чийсь наказ і доставити Шахова всяку ціну. Схоже, на території Луганщини діє своє правове поле, яке передбачає «презумпцію винності» для неугодних. І населення, судячи з усього, до цього звикло. Сам Сергій Шахов - незважаючи на полум'яний образ, далеко не позитивний персонаж. Достеменно відомо, що він був фігурантом двох кримінальних справ, пов'язаних з телефонним хуліганством. Потенційний депутат в нетверезому стані (за іншими даними - в стані наркотичного сп'яніння) дзвонив до міліції, ображав співробітників і повідомляв про неіснуючі правопорушення. Пов'язують його ім'я і з діяльністю конвертаційних центрів, але ці дані офіційно не підтверджені. У Стаханові, де панує ставленик Шахова - мер Борисов - повно невирішених проблем.У місті погані дороги, вода подається з перебоями, останні дні доживає комунальний транспорт. В минулому році Стаханову навіть довелося продати трамвайні рейки, щоб виплатити зарплату працівникам ТТУ. Однак ці неприємності не заважають Шахову бути впевненим в тому, що населення міста підтримало б його в боротьбі за депутатський мандат. І адже напевно підтримало б, не дарма ж Єфремову довелося скасовувати цілий округ в своїй вотчині. Коли між собою змагаються два творця - вибрати кращого досить легко, за списком досягнень. Куди складніше вибирати з двох осіб, чия діяльність асоціюється із занепадом і руйнуванням. В цьому випадку невірний крок може мати катастрофічні наслідки, і, схоже, виборцям Луганщини належить саме вирішувати саме таку задачу. Перед черговими виборами Донбас в черговий раз опинився в політичному глухому куті, виходу з якого не видно. Чий би клан не здобув тут верх, населенню залишаться тільки крихти з його переможного бенкету. Хто б не виграв, розруха в головах і клозетах нікуди не зникне, тому що боротьбу за владу між собою ведуть пташенята одного гнізда. Наближається голосування - не більше, ніж дежавю. Обридлі особи, обридлі обіцянки, передбачувані наслідки. Бути може, тому місцеві соціологи прогнозують рекордно низьку явку на парламентських виборах, а політики вже сьогодні думають над тим, як заманити на виборчі дільниці людей. Донбасівцям не цікаво, кому конкретно будуть належать копанки, на яких вони будуть працювати, і хто буде пиляти відкати на ремонті вічно поганих доріг. Судячи з усього, куди більше жителів регіону хвилює питання - куди бігти від цієї хваленої стабільності. У всякому разі, статистичні дані міграції населення і тисячі покинутих садиб в шахтарських містечках свідчать саме про це.
|
Вы не можете комментировать!