З 23 листопада по 3 грудня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів на замовлення клієнта всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв’ю опитано 2000 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років (1754 інтерв’ю, або 88% від загальної кількості, були проведені в період після 26 листопада, тобто після вчинення Росією агресії проти українського флоту).

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

           

Попередні коментарі заступника директора КМІСу А.Грушецького: До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування, і дуже часто політичні сили перевіряють електоральні можливості тих чи інших кандидатів, навіть якщо вони ще не висловили своїх планів про участь у виборах. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля – чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів/партій, усі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам.

У цьому опитуванні респондентам показувалися розширені списки кандидатів та партій, що включав 37 прізвищ потенційних учасників виборів і 33 політичні сили, які ймовірно брали б участь у парламентських виборах (хоча респондент мав можливість обрати варіант «інше» і назвати інших можливих кандидатів / партій, не зазначених у списку).

Також при інтерпретації результатів потрібно враховувати статистичну похибку вибірки. Якщо різниця між кандидатами/партіями менша за статистичну похибку, то статистично обґрунтовано не можна стверджувати, хто з них має вищу підтримку.

Ще одним важливим аспектом для коректної інтерпретації є врахування, що наразі усі партії/кандидати мають доволі низький рівень підтримки. Рейтинг окремих партій/політиків (у разі розширеного списку учасників) не перевищує 13% серед усього дорослого населення України і разом з цим відрив від партії/кандидата-лідера на другому місці відносно невеликий. Тому в умовах активізації передвиборчої кампанії і враховуючи високий динамізм ситуації в країні, електоральні настрої можуть істотно змінитися, особливо враховуючи помітну частку тих, хто поки не визначився зі своїми електоральними намірами.
 

лекторальні настрої населення щодо виборів Президента України у першому турі 

Якби вибори Президента України відбувалися у листопаді і респонденти мали обирати з 37 прізвищ кандидатів, то з усіх громадян України віком від 18 років –

• 11,9% проголосували б за Юлію Тимошенко,
•  8,2% – за Володимира Зеленського,
•  6,5% – за Петра Порошенка,
•  6,2% – за Юрія Бойка,
•  4,9% – за Олега Ляшка,
•  4,6% – за Анатолія Гриценка,
•  2,3% – за Євгенія Мураєва,
•  2,2% – за Олександра Шевченка,
•  2,1% – за Святослава Вакарчука,
•  1,3% – за Андрія Садового,
•  за інших кандидатів – загалом  6%,
•  4,7% – викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень,
•  9,3% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 27,6% – не визначилися, за кого голосувати,
•  2,4% – відмовилися відповідати на запитання.

 

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися на початку грудня і у списку було 37 прізвищ), то отримаємо:

•  21,2% проголосували б за Юлію Тимошенко,
•  14,6% – за Володимира Зеленського,
•  11,6% – за Петра Порошенка,
•  11% – за Юрія Бойка,
•  8,7% – за Олега Ляшка,
•  8,2% – за Анатолія Гриценка,
•  4,1% – за Євгенія Мураєва,
•  3,9% – за Олександра Шевченка,
•  3,8% – за Святослава Вакарчука,
•  2,2% – за Андрія Садового,
•  за інших кандидатів – загалом  10,7%.

 

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України у другому турі

Респондентам під час опитування ставилися 8 можливих пар кандидатів у другому турі. Нижче в таблиці наведені результати. В парі відмічається кандидати, який має статистично значущо вищу підтримку. В парах А. Гриценко-Ю. Тимошенко та В. Зеленський-Ю. Тимошенко різниця в підтримці між обома кандидатами – в межах статистичної похибки, що не дозволяє стверджувати, який з цих кандидатів має вищу підтримку в другому турі.

Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в листопаді, то з усіх громадян України віком від 18 років –

•  13,1%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
•  7,3% – за партію «Слуга народу»,
•  6,3% – за партію «Опозиційна платформа – За життя»,
•  6,3% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
•  5,1% – за партію «Громадянська позиція»,
•  4,5% – за Радикальну партію Олега Ляшка,
•  2,3% – за «Блок Святослава Вакарчука»,
•  2,3% – за партію «Наші»,
•  2,2% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
•  1,3% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
•  1,1% – за партію «Опозиційний блок»,
• за інші партії – загалом  4,5%,
•  3,9% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
• 10,9% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 26,9% – не визначилися, за кого голосувати,
• 2,1% – відмовилися відповідати на запитання.

 

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися на початку грудня), то отримаємо результати, відповідно до яких зараз пройти до парламенту найбільші шанси мають 6 партій, що відмічені нижче: 

• 23,4%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
•  13% – за партію «Слуга народу»,
•  11,3% – за партію «Опозиційна платформа – За життя»,
•  11,2% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
•  9,1% – за партію «Громадянська позиція»,
•  8% – за Радикальну партію Олега Ляшка,
•  4,1% – за «Блок Святослава Вакарчука»,
•  4,1% – за партію «Наші»,
•  3,6% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
•  2,2% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
•  2% – за партію «Опозиційний блок»,
• за інші партії – загалом  8%.