Русский Выберите язык  Выберите язык

Выборы-2012: кто победит?


Олег Надоша: Ви знаєте прекрасно як аналітик про макроекономічні показники країни. Я не хотів би брати участь у цій полеміці і обговорювати предметно кожну галузь економіки. Сьогодні вже, дійсно, до виборів залишилось трохи більше ніж півроку, тому політична риторика у вустах політиків буде як даність. Треба сприймати це якраз через призму цієї риторики і дивитись уважно, хто що зробив і хто як ставиться до діла – або просто затягує час і говорить взагалі про політичні проблеми, або засукує рукава і робить економічні зміни, утримує курс гривні, робить кожен день економічні аналізи і виводить країну із кризи без запозичених коштів, без боргів, які вішаються на наступні покоління.

Спиридон Килинкаров: Я, если можно, единственное добавлю. Вы знаете, все равно в парламенте всегда будет вызывать дискуссию разделение финансовых ресурсов. Любое действие правительства будет подвергаться либо критике, либо будет со стороны провластных политических партий оказываться определенная поддержка. Это всегда будет вызывать определенный спор и дискуссию.
Хочу привести пример. Несмотря на то, что мы имеем определенное отношение к тем решениям, которые принимаются на уровне Кабинета Министров, я могу высказать свою точку зрения по этому вопросу. 128 млрд, которые были потрачены на Евро-2012, я считаю, распределены очень несправедливо.

Потому что 128 млрд – это колоссальный финансовый ресурс, который мог бы решить очень многие проблемы нашей страны. Что такое 128 млрд? Этими средствами можно было погасить все долги бывшего банка СССР, полностью все. 128 млрд гривен – это возможность поменять все коммуникации в нашей стране, полностью, начиная от радиаторов, заканчивая всеми трубами, газопроводами, электричеством и всем остальным. Это можно было сделать на 128 млрд. На 128 млрд можно было построить 650 тыс. однокомнатных квартир, 500-600 заводов по производству той или иной продукции товаров народного потребления, которую можно было реализовывать в нашей стране и создавать новые рабочие места.

Вот такие вещи всегда будут вызывать жаркие споры и дискуссии. В независимости от того, в коалиции или оппозиции - сколько людей, столько и мнений.

Вот кто-то считает Евро имиджевым проектом. Я изначально выступал и говорил: проведение Евро – это привилегия богатых стран. Это можно проводить в богатых странах, когда уже все у вас есть, все хорошо, все ровно, есть стадионы – пожалуйста, проводите, устраивайте шоу. В бедной, нищей стране, в которой уровень пенсий меньше 100 долларов, проводить такого рода мероприятия, мне кажется, не совсем справедливо как минимум по отношению к тем людям, которые платят деньги в бюджет. Эта вся эйфория пройдет очень быстро, и уже осенью этого года мы будем иметь последствия от проведения такого рода действа.

Поэтому, я думаю, и со стороны оппозиции, и со стороны представителей власти всегда будут согласие или несогласие с той или иной позицией. Это нормальный процесс, в спорах рождается истина, другое дело, насколько она сегодня соответствует тем потребностям, которые у людей есть.

Владимир Застава: У журналистов есть вопросы.

Журналіст: Запитання до всіх спікерів. Так далеко зазирнули, про прем’єр-міністра говорили, але до виборів ще півроку, але вже відомо, що через дещо раптове для опозиції рішення КС стало неможливим паралельне балотування. А які ще зміни можуть очікувати на виборче законодавство? Лише, здавалось би, 6 місяців залишилось, але провладна більшість, як показує практика, за цей час може переписати все що завгодно. Кажуть навіть, що може бути знижений бар’єр для проходження в парламент.

Олег Надоша: Наскільки я знаю, сьогодні взагалі немає у Конституційному суді жодних звернень від фракції Партії регіонів і, я так розумію, від наших колег, які б якимось чином оскаржували ті чи інші речі, пов’язані із виборчим законодавством. Ми вже мали і виступ лідера фракції Єфремова, який заявив, що фракція не буде вносити прямих змін до законодавства про вибори.

Спиридон Килинкаров: Это правда, но только там есть у нас «военнопленные», которые сидят сзади на галерке, вот от них, я нисколько не сомневаюсь, еще будут внесены [обращения по изменению закона о выборах], и не одно. Я так думаю.

Потому что я вот в начале выступления сказал: если останется норма закона в отношении комиссий и подсчета голосов, фальсификации реализовать будет очень сложно – требуется 2/3 голосов. В чем разница? Раньше мы шли на выборную кампанию, было 18 членов комиссии. Грубо говоря, 50%+1 для кворума нужна явка – 10 человек. А для легитимности голосования комиссии надо шесть человек. 18 – комиссия, 6 проголосовали, протокол написали и забыли.

А теперь надо 2/3 от общей численности комиссии. То есть это будет очень-очень непросто реализовать. Поэтому если решение сегодняшнего Конституционного суда не является формальным поводом для вхождения в тело закона для внесения изменений, то, я думаю, выборы пройдут более-менее честно и справедливо. По крайней мере, по тем нормам, которые нам удалось прописать в этом законе.

А если решение КС станет возможностью все это переписать, и все это будет делаться, независимо от того, кто являлся инициатором, «военнопленные» или какие-то другие депутаты, - это будет несправедливо по отношению к тем договоренностям и к тому консенсусу, который был достигнут в парламенте представителями и коалиции, и оппозиции.

Андрій Іллєнко: Можна, в принципі, абсолютно впевнено сказати, що зміни будь-які можуть бути і в будь-якому напрямку, тому що є такий у Януковича чудо-інструмент, диво-зброя, якою можна вирішити будь-які питання. Це Конституційний суд. Він може робити все, що хоче, ні перед ким не відповідаючи, і робить це все, очевидно, дуже контрольовано і тоді, коли це потрібно.

Відповідно, тут все залежить від того, чи суспільство, в тому числі його політично активна частина, дасть зрозуміти, що якщо відверта, брутальна фальсифікація - чи то завчасно, методами зміни закону, чи безпосередньо під час виборів - буде відбуватися, то наслідки для влади будуть набагато тяжчими, ніж тоді, коли їм доведеться змиритися із важким для них парламентом.

От це усвідомлення, я думаю, єдиний аргумент, який може їх відвадити від брутального втручання в закон і знищення будь-якої справедливості на виборах. Тобто коли вони зрозуміють, що для них кращий навіть поганий антиянуковичівський парламент, ніж масові протистояння на вулицях і нестерпні для них ситуації вже після виборів. Якщо суспільство дасть ось це усвідомлення Януковичу і його оточенню, то тоді можна ще сподіватися на відносно справедливі вибори.

Ксенія Ляпіна: Я скажу тільки одне: дійсно, за чинним законом фальсифікації робити буде досить складно. Власне, тому й був досягнутий певний консенсус при голосуванні за цей закон. Саме формат прийняття рішень комісіями, формування комісій, роботи комісій дуже ретельно опрацьовувався фахівцями, виписувався так, щоб, враховуючи весь багаторічний досвід різноманітних виборів, зменшити, якщо не повністю усунути, можливість фальсифікацій.

Тому бажання у провладних сил якось втрутитися в цей закон буде присутнім аж до виборів. На жаль, у нас є відповідний досвід, коли в останній момент змінювався виборчий закон - не витримувались ніякі норми, що за рік до виборів не варто його змінювати. Тому запобіжників з цього боку я не бачу.

А запобіжники суспільні бачу, тому що на міжнародній арені було визнано цей закон про вибори саме тому, що там був консенсус. Результати цих виборів у світі будуть прийняті винятково у тому випадку, якщо будуть ну хоча би підстави вважати, що виборчий процес проведено більш-менш прозоро.

Якщо будуть зараз вноситися зміни всупереч позиції опозиції, то зрозуміло, що це вже заздалегідь формує підґрунтя для того, щоб результати виборів не були визнані легітимними. А владі треба подумати, чи потрібно їй це, чи ні, як вони бачать своє майбутнє: як ізольована Білорусь, чи все ж таки вони збираються займатися євроінтеграцією.

Отут я бачу якісь запобіжники проти порушення консенсусу. Хоча частково консенсус вже порушений рішеннями КС. Я запитувала у фахівців, відповідь така: друге рішення Конституційного суду про заборону одночасного балотування можна виконати без змін до закону, тобто просто зупинити дію відповідних статей і все; а от щодо першого рішення, яке стосується перерозподілу округів, можуть виникнути юридичні підстави для того, щоб втрутитись у закон про вибори.

А якщо є хоч якісь підстави втрутитись, цей процес буде дуже складно контролювати. Почнуться поправки за поправками, втратиться контроль за змістом цих поправок, це буде втручання в ту частину, де прописані процедурні питання.

Олег Надоша: Одна з погоджених із опозицією ініціатив, яка була включена до виборчого законодавства, - це реєстрація мажоритарних кандидатів, тобто всіх документів, в Києві в ЦВК. На хвилинку уявіть, що це таке: в кожному окрузі буде йти мінімум 10 кандидатів, тобто всіх буде 2,2 тис., і вони всі в термін 10 днів приїдуть до Києва здавати ці документи. З різних сіл, з різних віддалених країв нашої країни. І як ви думаєте, що в цей час буде робити опозиція? Вона буде піаритись на цьому, говорити: «Бачите, що вони роблять, ця злочинна влада?!». Але цю поправку внесли вони. І наполягли на тому, щоб вона була проголосована залом. А таких речей в законі є дуже багато.

Спиридон Килинкаров: Это решение было принято абсолютно правильно, потому что мы знаем, что происходит в окружных комиссиях на местах. Каждый здесь присутствующий имеет определенный опыт.

Это все прописывалось не потому, что кому-то захотелось эти полномочия передать ЦИК, а потому, что есть определенный негативный опыт подконтрольности членов окружной комиссии. Как правило, это представители одной и той же политической силы. Скажем, на Востоке страны, чтобы вы понимали, на протяжении последних выборов от БЮТа в комиссиях были члены Партии регионов, от «Нашей Украины» были члены Партии регионов, от 150 партий возьмите – это все были члены ПР. Я просто это знаю. В Донецке, Луганске и так далее. Там те партии, которые я назвал, формальны, потому что очень непростые там процессы.

Поэтому то, что передали в ЦИК, это правильно. В ЦИК, как бы там ни было, сидят реальные представители реальных политических партий.

Ксенія Ляпіна: Крім того, там процес значно більш прозорий.

Спиридон Килинкаров: Там все-таки специалисты и люди, которые разбираются в законе о выборах более компетентно, чем те, которые находятся в окружных комиссиях. В окружных комиссиях это обычные люди, учителя, врачи, преподаватели. Не понравилось им что-то – приняли решение. Они не понимают ни своей ответственности, ни последствий, ничего. То есть ты должен их еще и убедить, что они нарушают закон.

Поэтому в регистрации в ЦИК ничего страшного нет. Раньше регистрировали 450 депутатов от каждой политической партии, и ничего страшного.

Олег Надоша: 2,5 тыс. человек по три минуты на каждого – получается огромная цифра. Членов комиссии, которые будут их принимать, 18 человек. Если просто разделить, то выходит, что нужно не 10 дней, а 17-18 для того, чтобы их всех принять. Им надо будет работать полные сутки или нанимать других людей, которые должны помогать им принимать эти документы.

Спиридон Килинкаров: Ничего страшного. Политики тоже полные сутки работают, и они поработают. Они 5 лет между выборами отдыхают, а теперь поработают.

Олег Надоша: Я имел в виду другое. Я имел в виду, что когда это все будет происходить (в любом случае будет очередь), это даст возможность оппозиции кричать «Посмотрите, что они сделали?!».

Спиридон Килинкаров: Мы постоим в очереди, нам нормально будет.

Владимир Застава: Вы знаете, господин Надоша, к тому времени, возможно, и коммунисты будут кричать, какая преступная у нас власть.
Спиридон Килинкаров: Вы так говорите, как будто если мы вступили в коалицию, то это означает, что мы вступили в какое-то рабство. Не смешите. Люди создают такие коалиции во всем мире, диаметрально противоположные партии создают. Это же не означает, что эти политические партии должны руководствоваться исключительно интересами коалиции. Каждая партия идет на выборы со своими программными положениями.

Я могу вам привести как минимум половину законодательных актов, причем из самых последних, где мы не голосовали вместе с ПР – за бюджет мы не голосовали, за пенсионную реформу, за судебную реформу, за многие другие вопросы.

Другое дело, что можно искать какие-то точки соприкосновения в решении конкретных вопросов и проблем. Но это же не означает, что эти партии должны обязательно одинаково голосовать.

Ксенія Ляпіна: Я не можу цілковито погодитись, я просто хочу прокоментувати: кожна партія, яка входить в коаліцію, несе відповідальність за результати роботи уряду та коаліції.

Спиридон Килинкаров: Конечно.

Ксенія Ляпіна: Намагатися бути трошки в коаліції, а трошки не відповідати за її роботу – це не дуже прозора позиція.

Спиридон Килинкаров: Нет, я не ухожу от ответственности. Подтвердите или опровергните: в составе Кабинета Министров нет ни одного члена нашей партии и даже беспартийных людей, выдвинутых КПУ.

Ксенія Ляпіна: Так, але у вас є представники у Фонді держмайна, на митниці, що є державою в державі, тощо.

Спиридон Килинкаров: Наш представитель на таможне все же не является членом Кабинета Министров. Но мы сейчас не этот вопрос обсуждаем. А в составе Кабмина наших представителей нет.

Владимир Застава: Господин Кармазин, спасибо, что присоединились к нам. Ваша оценка ситуации.

Юрій Кармазін, народний депутат України, голова «Партії захисників Вітчизни»:Щиро дякую. Я хотів би відповісти на питання «скільки коштує депутатський мандат?». Депутатський мандат безцінний. Це голос народу. Можна голос народу продавати?! Ми зараз побачили, у скільки його оцінює ця влада, ми побачили, як організовують «тушок», ми побачили, що півмільйона доларів платять і потім ще по 20 тис. доларів «стипендії» кожен місяць дають. Але ми раптом почули, що це не корупційний скандал, що це питання самої Верховної Ради.

Абсолютно очевидно, що першим кроком наступного парламенту має бути якраз відповідальність, у тому числі, тих правоохоронців, які відреагували на це не як на злочин. Звичайний підкуп посадових осіб, банальна корупція. Такий випадок потряс би будь-яку усталену демократію в Європі.

В Україні не усталена демократія, більше того, вона взагалі відсутня після рішення КС, який повернув до життя Конституцію 1996 року у незмінному вигляді. У нас тепер «паханат», ми існуємо в такій системі координат. Не президентська республіка, а, ще раз повторюю, «паханат». Тому що у президентській республіці є Президент, а у нас зараз трохи по-іншому це називається.

Як поведе себе Конституційний суд? Як і слід прислузі, по принципу «чого забажаєте?». Його ще треба винести якщо не в Харків, то хоча би на Окружну. Тому що це орган, який обслуговує і зараз обслужив більшість: «Чого зволите? Хочете? Нате вам позачерговий розгляд двох питань щодо виборів».

Сьогодні в «Голосі України» з’явилася стаття академіка від права Селіванова про те, що право громадянина гарантоване Конституцією. А КС це право розтоптує! Селіванов не договорює ні в назві, ні в тексті, але він якраз говорить про рішення КС щодо виборчих округів, щодо права 438 222 виборців. Ви-бор-ців! А це можна порівняти із населенням цілої області. І зараз прийняли рішення, що вони другосортні і не мають права обирати своїх кандидатів на мажоритарних виборах, взагалі, навіть висловитись не мають права.

Тобто рішення КС є абсолютно безглуздим, абсолютно корупційним, і я бачу, що Конституційний суд уже втрачає легітимність в очах суспільства в зв’язку з останніми рішеннями.

Що стосується власне виборів, то хочу вам сказати, що коли почалося внесення змін до бюджету ще минулого року, уже було для «тушок» закладено все у бюджеті: мости, дороги і все інше. Де треба, лікарні, де треба, газогони - все вже було закладено, і все це реалізується. І вони вже сьогодні приїжджають і кажуть: «Ми вирішили, разом з адміністрацією ця програма ведеться чітко».

Ми порахували: тільки один фонд, який зараз на Полтавщині купив і автобуси, і все інше, щоб возити людей і так їх підкуповувати, щомісячно 2 млн гривень витрачає. На підкуп виборців. І так ведеться виборча кампанія абсолютно по всій Україні. Тільки на Одещині це побудова туалетів в сільській місцевості, ще десь – привезення і масовий туризм людей, дітей в Київ. У кожній області це по-своєму проявляється. Це добре, але тільки не за бюджетні кошти. Але поки що це відбувається за бюджетні кошти.

До речі, «дерибан» бюджету став можливим тільки при цій владі, бо зараз практично нардепи на прийняття бюджету перестали впливати у зв’язку зі змінами, які внесли у Бюджетний кодекс.

Тепер щодо впливу Верховної Ради після виборів, збільшиться він чи зменшиться. В залежності від конфігурації, яка буде. Я переконаний, що якщо опозиція піде єдиним фронтом, а не буде того, що Кличко набере 4 з чимось проценти, «Свобода» набере теж десь стільки, може бути інша, ніж зараз, конфігурація.

Що стосується скасування депутатської недоторканості, то хочу вам нагадати, що такі кроки були зроблені, але для прийняття треба 300 голосів. Їх не було і зараз немає ні в якої частини залу. А по-друге, всі забули і не звертають увагу на те, що той Кримінально-процесуальний кодекс, який сьогодні розглядається, уже не передбачає наявності депутатської недоторканості у тому обсязі, в якому вона була.

Тобто цей імунітет уже без зміни Конституції є мінімальним. Відкрийте 80 статтю Конституції і подивіться, що там записано. Там написано, що народний депутат України не може бути без згоди ВР притягнений до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований. Три гарантії. А тепер одна з гарантій – притягнення до відповідальності, вже відпадає. Чому відпадає? А тому, що вже нема такої стадії. Просто нема, випадає.

Спішать прийняти Кримінально-процесуальний кодекс як попало, який попало. Три роки ми працювали, я в тому числі, над Кримінальним кодексом. Три роки! Робили одне слухання, друге, третє, враховували всі думки, вивчали закордонний досвід. Але такого, що зараз плюють просто на всі рішення КС - тут хочуть виконувати, там не хочуть – ми не сподівалися. Тобто депутатська недоторканість в класичному вигляді, в тому, в якому вона є в Конституції, в цьому Кримінально-процесуальному кодексі скасовується. Можна виконувати і оперативно-розшукові, і слідчі дії, і просто оголосити про підозру тому депутату чи судді, і під цією підозрою він буде ходити 12 місяців, не 10 днів, як за чинним кодексом, і в цей час можна робити всі слідчі дії щодо нього, членів родини тощо.

Через це вважаю, що трошки інші акценти зараз є. Нам треба дивитися і ставити питання, а в якій мірі взагалі дотримується Конституція. Чи нема вибірковості дотримання? Я стверджую, що вона є. Там, де владі потрібно, вона робить вигляд, що дотримується, а там, де це не треба, то ви знаєте, що зараз відбувається.

Олег Надоша: Щодо депутатської недоторканості. Останнім часом ініціатором її скасування за конституційною процедурою виступила Партія регіонів. Ми сьогодні даємо гарантію, що вся фракція ПР проголосує за зняття недоторканості з депутатів через конституційні норми. Не через КПК, а через конституційні норми. Але ми сьогодні впевнені, і тут правий пан Кармазін, що ми не знайдемо 300 голосів у залі. І не вистачить голосів якраз опозиції, яка весь час говорила, що треба знімати депутатську недоторканість. Вона якраз сьогодні проти зняття цієї недоторканості, тому вони й не дадуть ці голоси. Але ми все одно будемо вносити цей закон і голосувати за нього. Я думаю, що це відбудеться до виборів.

Спиридон Килинкаров: Господин Кармазин, вы же были депутатом всех созывов.

Юрій Кармазін: Ні, але більшості.

Спиридон Килинкаров: По крайней мере, Вы подтвердите факт того, что в парламенте не было ни одного случая, чтобы он не поддержал представление прокурора на привлечение к ответственности народного депутата.

Юрій Кармазін: Це правда.

Спиридон Килинкаров: Поэтому тема эта больше политическая. Если бы сегодня прокуратура имела на руках доказательную базу, материалы в отношении неправомерных действий нардепа, мы бы сегодня в ВР были завалены этими представлениями. Давайте также вспомним период, когда у нас были неприкосновенными депутаты местных советов.

Юрій Кармазін: І вона була надана на вимогу Партії регіонів.

Спиридон Килинкаров: У нас были неприкосновенными депутаты местных советов. Потом рассказывали народу о том, что надо снять неприкосновенность, и все бандиты сядут в тюрьмы. Неприкосновенность сняли – все бандиты сели в местные советы.

То есть, знаете, можно эту дискуссию вести до бесконечности. Есть вещи, которые просто навязали народу, и люди, которые политикой не занимаются профессионально, смотрят телевизор и говорят: «Да, надо, чтобы все были одинаковые». Никто же не против, но в данной ситуации как таковой неприкосновенности нет, есть особая процедура привлечения депутатов к уголовной ответственности. Вот и все. И здесь проблема больше в прокуроре, нежели в законе.

Андрій Іллєнко: Товариство, одне з питань, які були винесені на обговорення, а саме питання недоторканності, напряму стикується з іншим питанням нашого круглого столу – скільки коштує депутатський мандат. Це ключове питання. Гроші заплачені, і кожен знає, на що він підписується, коли він, на жаль, за дуже поширеною в Україні практикою купляє депутатський мандат. В тій чи іншій формі, напряму чи не напряму. У вартість пакету депутата входить такий бонус, як депутатська недоторканість, і він буде незацікавлений, щоб у цьому плані щось змінювалось.

Це величезний магніт, який тягне в парламент людей, яким там абсолютно не місце і які йдуть в Раду тільки через те, що їм потрібно прикрити свій бізнес і себе за рахунок недоторканості. Відповідно, це питання тільки із цим пов’язане. Це банальне небажання людей, які вклали ресурси в отримання депутатського мандату, потім прощатися із однією з головних переваг, які він надає.

Спиридон Килинкаров: Мы прошли этапы, когда Партия регионов была в оппозиции, потом во власти, потом опять в оппозиции и снова во власти, но, тем не менее, как раз в вопросе, который вы подняли, больше всех грешит фракция БЮТ. Подавляющее большинство людей, которые вышли сегодня, и, так сказать, входят в «группу военнопленных», как раз представители фракции БЮТ. Поэтому, я думаю, все политические партии без исключения должны просто делать выводы из этой ситуации в отношении кадровых вопросов, в частности подбора и расстановки кадров на мажоритарных округах, в партийных списках с тем, чтобы мы не имели аналогичную ситуации в следующем парламенте, когда человек заходит от одной политической партии, потом начинает искать компромиссы с другой, третьей, четвертой.

А мы сейчас вернулись к мажоритарке. Я помню периоды, когда один народный депутат умудрился за один созыв 21 раз перейти из одной фракции в другую. Этого же депутата тоже кто-то куда-то двигал. Поэтому здесь, я думаю, больше вопросы не к законодательству, а именно к политическим партиям, и в частности, если уже откровенно, то к лидерам политических партий, которые имеют влияние на то, кто и каким образом заходит в их списки.

Ксенія Ляпіна: Крім того, це ще й порада виборцям, тому що виборцю, який голосуватиме на мажоритарному окрузі, вже не вдасться сховатися за тим, що, мовляв, які погані лідери. Тут товар, як то кажуть, обличчям буде видно. І виборцю просто треба критично підходити до тих людей.

Спиридон Килинкаров: Не только к мажоритарщикам, но и к списку.

Ксенія Ляпіна: І до списку так само. Але в мажоритарних округах взагалі нема куди подітися, тобто там вибір робить виборець, прямо й безпосередньо. Не варто обирати того, на кого будеш плювати через 5 днів після того, як ти його вибрав. Це моя порада виборцям.

Спиридон Килинкаров: Вы же понимаете, что плевать будут на 90% тех, кого выбрали.

Юрій Кармазін: Оскільки я добре розумію, що зараз будуть вносити зміни до закону про вибори - це очевидно, бо саме для цього виносилися рішення Конституційним судом, саме для цього вносилися ці подання і саме для цього робилися їх позачергові розгляди, причому не у відкритому режимі, а у письмовому провадженні, що взагалі суперечить чинній Конституції, бо цього ніде не передбачено - то у мене є пропозиція до Партії регіонів. Ви ж будете це робити? То, будь ласка, пане Надоша, запропонуйте тоді зробити так, як ми зобов’язувалися перед європейською спільнотою, як нам рекомендували, - ввести відкриті партійні списки. Тобто обираючи ту чи іншу політичну партію, номер у списку називає виборець і таким чином посуває в ту чи іншу сторону той список. І все, тоді виборець буде відповідати за той список.

А зараз ви зробили у кілька разів гірше, ви посилили адмінресурс, ви сьогодні вже його застосовуєте на повну міць, ви сьогодні вже ставите завдання губернаторам, ті «нагинають» вчителів, лікарів. Правда, я не знаю, як, скажімо, в Одесі «нагинати»: із 11 стоматологічних поліклінік залишається тільки 4, із 3 тубдиспансерів в місті, де найбільше хворіють туберкульозом в Україні, залишається тільки 1. Все інше скорочується, всупереч Конституції. Скоротили, і все. І мовчать всі в країні. Оптимізація! Та я б на місці Партії регіонів ходив би в протигазі зараз вулицями, щоб мене не впізнавали. Бо будуть же морду бити! І потім за одну пломбочку уже розціночки по 508 гривень людина має платити! Це в Одесі вже до такого довели.

Олег Надоша: Начали за здравие, кончили за упокой.

Юрій Кармазін: Ні, це ви за упокой робите всій Україні. А ви ж почали дійсно за здравіє, ви сказали: «Покращення життя вже сьогодні». Але я страшно вдячний Президенту Януковичу за те, що він об’єднав українців проти влади.

Олег Надоша: Ви говорите речі, на які вже відповідь у цьому залі прозвучала: це зміни до виборчого законодавства. Але їх не буде, я вже за Партію регіонів це сказав.

Юрій Кармазін: Ні, почекайте. Навпаки, треба робити.

Олег Надоша: Внесіть їх в парламент.

Юрій Кармазін: Я не буду вносити, ви вносьте, ви ж обіцяли, що буде відкритість. В чому відкритість є?

Журналист: У меня два вопроса. Первый, это закон по базам данных. Это технический суто вопрос. Когда будет работать штаб мажоритарного кандидата, который, возможно, кому-то будет неугоден, закон по базам данных могут использовать наши силовые ведомства, чтобы устроить «маски-шоу», таким образом парализовав штаб. Потому что в штабе есть база данных работников и тому подобное.

И второй вопрос по независимым кандидатам. Я общался с кандидатом, действительно независимым, который будет идти по Донецку. Он сейчас видит прекрасно ситуацию на округе, видит, что используется админресурс, что ему будет довольно-таки сложно идти по округу, потому что даже возможны некие провокации в сторону его семьи. Господин Надоша, подскажите, как быть такому действительно независимому кандидату?

Олег Надоша: Оценить реально свои возможности и интересна ли кому-либо его программа. Если есть прямые угрозы его семье, для этого существуют органы, СБУ, куда можно написать заявление получить охрану.

Теперь касаемо нападений на штабы депутатов как возможные варианты снятия человека с выборов. Я считаю, что это вообще практически нереально, потому что с момента регистрации на каждого депутата распространяется закон о неприкосновенности. Его не имеют права ни арестовать, ни задержать. Даже когда он является кандидатом в депутаты. Вот и все. А человеку, который идет и ему уже страшно до момента регистрации, надо или не идти на выборы, или идти со своей программой к людям и сними разговаривать.

Журналист: Я спрашивал о сотрудниках штаба, а не о кандидате.

Ксенія Ляпіна: Я можу Вам сказати з приводу закону про бази даних. Ви маєте на увазі закон про захист персональних даних. Я якраз була одним із авторів законопроекту, ми там відклали набуття чинності такої відповідальності. На жаль, тільки на півроку. Але я думаю, що ми звернемось до всіх наших колег і запропонуємо відповідальність за невиконання певних норм цього закону перенести ще як мінімум на півроку.
 
Тобто закон про захист персональних даних є, але ми відмінили другу частину, яка стосується відповідальності. Крім того, персональні дані треба поважати, і кандидатам так само, і коли зараз, наприклад, пан Попов розсилає в Києві листівки кожній жінці зі словами «дорогая, любимая, поздравляю», то це порушення доступу до персональних даних. Ми приблизно знаємо, де це відбувається – це відбувається в ЖЕКах, які, до речі, теж мусять виконувати цей закон.

Тобто закон цей є, але за його порушення не буде наставати така відповідальність, яка може зупинити дію штабів. Просто поважайте персональні дані, і у вас не буде з цим великих проблем.

Юрій Кармазін: Я розділяю Вашу стурбованість і думаю, що наведені Вами можливості тиску на кандидатів будуть реалізовуватися.

У нас не тільки Попов, у нас Олесь Довгий розсилав листівки, користуючись базами даних. І важко убезпечити штаби і їх працівників, а також групи підтримки – вони всі вразливі люди, хтось десь працює, хтось із кимось пов'язаний – можуть прийти «маски-шоу» на підприємство чи на організацію і заблокувати їх.

А незалежних кандидатів не буде на цих виборах. Не бу-де. Чому? Бо від них нічого не залежить, і вони не зможуть протриматися. Будуть або люди від влади, які пофарбовані будуть як незалежні кандидати, або будуть люди від опозиції.

Володимир Застава: Дякую, шановні колеги, що ви сьогодні брали участь у нашій дискусії. На все добре.
 
 
institute.gorshenin.ua

 

Автор: admin от 10.05.2012
Оценка: 





  
 
  




Вы не можете комментировать!

 

 
Печать | Copyright © 2012, Chernenko Ev. Перепечатка материалов только при наличии активной гиперссылки на vibori.co.ua. | | Контакты
CMS Status-X